мої штучні будиночки і пішохідні мости –

мої штучні привіти. привіти від інженера.

тут так просто на біснуватих сильце сплести:

навернути пірнати у атмосферу.

тут так просто блукати, забувши район і квартал,

що на сонці немов бур’яни брунькуються.

зголоднілий жебрак дим заводів ковтав (це вІн в розпачі проковтнув твою вулицю, лише виплюнув назву – Жукова чи то Кірова).

я лишаю цю штучність на призволяще.

я тобі як рекламодавцям вірила.

і ти вірив. вірив якось ледащо.

в цього міста немає аеропорту

і мені не чекати тебе на лижні

моє штучне місто не першого сорту

ні.

Вириваю з корінням Открыть полную запись >

моя національна безпека

закурює в безвихідних ситуаціях

ми з нею в найближчих аптеках

торгуємо дезінформацією.

пенсіонерам знижки!

обслуговування належне.

ще б багато, а може, трішки –

і ми наркозалежні.

навіть кислотні танці

навіть рейви і опен-ейри

в нашому виконанні

не залишають шансів

суворим будням.

просто моя національна безпека

в безвиході й в неспокОї

злітає мов ворони мов лелека

а я махаю рукою

якщо ти пам’ятаєш мої родинки, і як на них грати,

у моєму нотаріусі для тебе посвідчення

не те щоб коханця, не те щоби брата,

а просто проміжного пересічного.

давай уникати документацій,

хай кожен рядок – безупинне мацання –

веде не до сексу, а до інновацій

у механізмах серцевого клацання.

проміжки проріжуть мене навпростець.

штампи закріплені на хребті.

в нас зачинився Святий Отець,

щоб побути на самоті.