сльози кісток стали нігтями

волоссям і віями

і пам’ятають про добрі часи як сталактити

коли була однією клітиною і не мріяла

про море

цей другий берег мого повітря

 

була з  ним одним цілим

одною першою

а може другою

а може сестрою

але одною

і ночами цими

стиглими

міркувала як і море – дугами

синіми хвилями

водою

 

і думки були чистими

і думки були з тими

хто в мені

і думки були ними

і по дні

рухалися

і на поверхні

заокруглювалися як вуха

у лабіринтовій посмішці

від здивування

роздмуханій

 

духає

дихає

духає

дихає

дух

потух-ли

дуги

 

і тут підводні мисливці

занурились в море грубо

і надто різко

дістали щось

схоже на сльози кістки

так я стала розрубаною

на себе і себе

так я стала собою

тобто Любою

перлину з вух-раковинок

витягнуто

як корок із шампанського

під пінистий танець

вух стало двоє

а я – одна

одна друга

як одна сестра

чи одна море

 

1 червня 2012

GD Star Rating
loading...
Запись прочитали: 447