мої штучні будиночки і пішохідні мости –

мої штучні привіти. привіти від інженера.

тут так просто на біснуватих сильце сплести:

навернути пірнати у атмосферу.

тут так просто блукати, забувши район і квартал,

що на сонці немов бур’яни брунькуються.

зголоднілий жебрак дим заводів ковтав
(це вІн в розпачі проковтнув твою вулицю,
лише виплюнув назву – Жукова чи то Кірова).

я лишаю цю штучність на призволяще.

я тобі як рекламодавцям вірила.

і ти вірив. вірив якось ледащо.

в цього міста немає аеропорту

і мені не чекати тебе на лижні

моє штучне місто не першого сорту

ні.

Вириваю з корінням будиночки і мости.

вириваю. і мліють ледь чутні стони.
тут так просто на тебе сильце сплести:

навернути вистрибувати із балкону.