Олеся Василець — луганчанка, пише вірші з 9 років. Зараз вона — студентка ЛНУ ім. Т. Шевченко, навчаеться на 4-му курсі спеціальності «Журанлістика.» Поетеса, молодий політик, професійно займається східними танцями в студії Зарини Рамазановой «Арабіка». Також Леся проводить індивідуальні заняття і готує молодих танцівниць.

-  Чому саме східні танці? Мені подобається їх гнучкість, пластика, сексуальність. Ці танці підкорюють серця і душі, а східна музика тішить слух навіть найчерствішої людини.

Ще ця різнобічно обдарована дівчина любить коней, здоровий спосіб життя та мистецтво у всіх його проявах. А надихає її музика Паганіні, гарні фільми, перемоги, можливості, спілкування з людьми.

 

 

 

 

Ода до української мови

 

Чарівна мово! Пісенне диво!

Тобою буйні шумлять гаї,

Журчать тобою весняні зливи;

Немовби ноти, слова твої!

 

Тобою мово, живуть поети,

Складають квіти тобі до ніг;

Виходять, мово, з твоїх наметів

Свідомі люди на сто доріг.

 

І йдуть життєвим тернистим шляхом,

Твоїм надбанням скарбним живуть,

Що лине вільним під обрій птахом,

- І бачить серце жадану суть.

 

Коли для мови співають оду,

Коли дитина «матусю» зве,

Коли займеться і стане подих,

Коли настане життя нове!

 

І наша мова в житті сім буде,

Як та гетьманша, нести клейнод,

Коли, нарешті, згадають люди,

Що ми – є влада! Ми є – народ!

 

Тоді й для мови настане літо,

І знов шуміти почнуть гаї…

І осінь більше не знищить квіти,

Бо квіти, мово, — слова твої!

24 жовтня, 2011 рік

***

Присвята Тарасові Шевченко (до дня перепоховання Великого Кобзаря в Україні)

 

Славетний геній,

душа народу,

Твоє учення

Не кане зроду.

 

Твої нащадки,

Вкраїни діти,

Безцінний спадок

Нестимуть світом.

 

Нестимуть слово

– Потужну зброю,

У бій щоб мову

Узять з собою.

 

І словом гострим

Завзято битись,

Щоб потім просто

Життю відкритись.

 

Дивись, Тарасе,

Які настали

Часи зловісні!..

– Щоб ми повстали

 

 

І йшли до волі,

Й життя любили,

Не гнулись долі

Від вітру сили.

 

Щоб ми не лячно,

Кобзарю милий,

Вклонялись вдячно

Твоїй могилі.

 

Щоб наші діти

Отут зростали!

Скитань щоб біди

Вовік не знали!

 

Щоб Україна

Була навіки…

Здійми, Кобзарю,

Свої повіки!

 

В часи буремні

Дивись, Тарасе,

На нашу землю

– Вона прекрасна!

 

***
Вкраїно, віват!

 

Мов макова квітка, цвіте наша мова

У Дикому полі, на схилах Карпат,

Як сонячний промінь у літню діброву,

Несе свій барвистий і гордий віват.

 

Мов пісня лелеки у світлі надії,

Летить наша мова в далеку блакить,

Вітаючи землю, плекаючи мрію,

Як жайвір у вирій над степом летить.

 

То голос народу – той спів журавлиний

Воспряне й відродить славетні часи,

Де жовто-блакитнії очі Вкраїни

І мова, і сила кохались в красі.

 

І знову, мов маком, заквітчана мова

У Дикому полі, на схилах Карпат

Гукне на всю пройняту сонцем діброву:

«Гей, встаньте герої! Вкраїно, віват!»

GD Star Rating
loading...
Запись прочитали: 1 366