17 грудня, о 17.00, в залах пам’ятки архітектури XVIII ст. – «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» відкривається виставка «На межі дозволеного. Українське мистецтво 1930-х років з музейних та приватних колекцій», яка є логічним продовженням проекту «Сталінський ампір. Нереалізовані амбіції. Проекти забудови урядового кварталу Києва 1930-х років».

Це десятиліття – 1930-1939-ті роки — зазвичай сприймається дослідниками як період згортання художньої програми модернізму, обмеження творчої свободи та встановлення стильової монополії соціалістичного реалізму. Насправді ж все виглядало не так однозначно й схематично. Перехід від модернізму до соцреалізму розтягнувся щонайменше на п’ять років. До середини 1930-х рр. працювали, намагаючись адаптуватися до нових обставин, «бойчукісти». Хвиля репресій не зачепила представників більш «космополітичних» версій українського модернізму – В.Єрмілова, В.Меллера, Б.Косарєва, А.Петрицького, О.Хвостенка-Хвостова. Багатьом художникам, як дореволюційного, так і пореволюційного покоління (П.Волокидін, І.Їжакевич, Ф.Коновалюк, М.Прахов, Г.Світлицький, О.Сиротенко, О.Шовкуненко та ін.), вдавалося творити на межі дозволеного — поза тематичними і стилістичними вимогами держзамовлення. Крім того, на українських землях Чехословаччини, Польщі працювали митці, які не зважали на жорсткі норми радянського мистецтва, у своїй творчості орієнтувалися на провідні європейські художні течії.
Не менш цікава картина відбувалася і в декоративно-ужитковому мистецтві. Самобутні народні майстри були змушені об’єднуватися у виробничі артілі аби мати можливість легально займатися промислами. Вводячи в свої твори нові соціально спрямовані сюжети, вони зберігали міцний зв´язок з народною традицією та водночас застосовували модерністські прийоми. В орбіту нової ідеології потрапили і підприємства легкої промисловості, зокрема фарфоро-фаянсові, у виробах яких протягом означеного десятиліття зберігалася рефлексія історизму, модерну та знаходили яскравий прояв риси ар-деко. Аби зберегти мистецьку ідентичність, звернувся до мистецтва кераміки і видатний графік М.Жук, з ім’ям якого пов’язано становлення національного варіанту стилю модерн.
Показати формально-змістовне розмаїття невеликого проміжку часу і має на меті виставка «НА МЕЖІ ДОЗВОЛЕНОГО». Акцентувати найменші вияви внутрішньої мистецької свободи дозволяє своєрідне ідеологічне тло – роботи, виконані в канонах соцреалізму, фарфорова скульптура, пропагандистські плакати сталінської доби та архітектурні проекти 1930-х. Загалом в експозиції представлено більше 100 творів живопису, графіки, скульптури та ужиткового мистецтва.
Учасники проекту: Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей історії Києва, приватні колекціонери.

Куратори проекту: Т. Калита, С. Яринич, О. Корусь.

Джерело: http://bukvoid.com.ua/

GD Star Rating
loading...
Запись прочитали: 20