(з книжки "Ням і війна")

***

це місто з нецілованим асфальтом

та нецілованими дівчатами

не може загинути під гумою чобіт ворога

під гумою авто ворога

які пересуваються дорогами

та дихають нашим киснем

ми купуємо самі ці чоботи

і носимо, ходячи міським асфальтом

ми самі купуємо ці автівки

та їздимо міським асфальтом

а Ням тішиться, потираючи руці

бо це він вигадав ворога

він вигадав!

а дорослі шукають його видумку

зазираючи під ліжко і в шафи

ніби довго не були вдома і там щось змінилося

ніби грають у піжмурки

і ніколи не настає їхня черга ховатися

Тим часом я зняв чоботи,

вийшов на вулицю босий, присів та поцілував світлу шкіру асфальту, ніжну та вологу після дощу.

Перейти к записи