Урбан – це звір довгорукий, безногий,
Що ощетинився тьмою стовпів,
Світлом ліхтарним сія однооким,
Сумно сутулиться горбом домів.

Виє удень, наче вулик бджолиний,
Глушить стихійним оркестром гудків.
Йде по артеріях плазма мобільна,
Б’ється у серці динаміка спів.

Лиш коли сонце безжальне сідає
В крісло-качалку на відпочив,
Урбан, як тигр покірний, зтихає
В клітці бетонній, що Хомо зробив.

GD Star Rating
loading...
Запись прочитали: 1 448