Отже…
Знов вологе, солоне крапає з-під повік
Ти доживаєш свій вік
Я не хочу…
Не думала, щоб вогонь так серце пік
І щоб так журив цей сніг
Тихо…
Мовчазна тиша вішає ціпка на двері
Ціпка на твою шию
Дихаю…
Тяжко так, невпинно, я душу не закрию
Я хворію
Моторошно…
Я цілий день в обіймах жалю, мовчазна довіку
Мовчазним криком
Голосно…
Ріже вітер межами сіру ковдру талого снігу…
Я падаю у прірву.
Тихо тут…
Тихше, миші лишень скребуться у душі
Шукають їсти
В темряву
Темні куточки моєї душі шукають світла
Шукають істину
Не вмирай!
Бо є пустоти, вакуум, що тобі в серці залишені
Снігу більше вже
Не лишай
Шляхи наші тільки були перехрещені
Ще не закінчено…

GD Star Rating
loading...
Запись прочитали: 1 888