Коли не видно неба в чашечці квітки (с), то капєц. Плоскість відживе себе. Плоскість предмету, думки, зображення, та будь-чого! Принаймні, це стверджує Міконга (він же – Михайло Костянтинович Гапонов). Художник, письменник і просто творчак топче ряст вже 75-тий рік. Є що згадати: скарбниця творчості, різноманітна робота, у тому числі політичне життя у «країні, якої вже нема» (поліз туди, бо душно, дихати нічим), жінки. Жінки, вони не давали впасти і пасти задніх.

Зараз же на столі відзнятої квартири у Красному Лучі (майже родіна) розляглись рукописи Міконги та чужа пилюка. Хотілось би переїхати на Луганщину, на тисячі кілометрів ближче до товаришів, із Оренбурзької області, де художник атшельнічаєт, проте обставини, мізерні падлюки, підкачали. Шикарну бібліотеку та полотна перевезти – надто дорого. Залишається приїздити в рідний Новошахтинськ та Дикі Степи, мати надію на виживання робіт і писанини. Дон Кіхот Краснолуцький тримає в руках не видані «Салон І» і «Художники в моей жизни» — нариси про історію художнього салону, як приміщення, та життя знайомих художників (Тінаєв, Лесик, Смирнов, Аксьонов і багато). Роман «Голубая корова», в якому приховано два світи, «не літає». Четверо томів чіпляються один за одного, як космос – корова, небо – блакитна корова, котра дає молоко, молоко – творча енергія, яка матеріалізується і т.д. Сказати б: а чого, чоловіче, Ви сіли на дупі рівно і не видаєтесь? А коштів, як на макове зерно, спонсорів ще менше ну і дофіґа іншого.

Особливий стиль Міконги – кисерелі – дозволяє фарбі жити вільно (а вона вередлива – кожна має власний характер и темперамент). Різні мішанини киселю із аквареллю народжують багату техніку. Винахідник може цілком пафосно заявити, що він дійсно крутий, адже таким стилем в світі ніхто окрім нього не користується. Кисерелі беруть свій початок з 90-тих, пречудово, якщо б вони взяли продовження, в чому й зацікавлений Михайло Костянтинович.

Плоскість відживе колись себе у цьому об’ємному космосі – голубій корові.

GD Star Rating
loading...
Запись прочитали: 684