Першокласниця простягнула

у спітнілій долоні

вітаміни.

Шмат містечка в атмосфери лоні.

Обережно – міни!

Сонце – сапер – звільнений із посади.

Ззаду. Ззаду? Ззаду!

І…! Бант розв’язали.

Вулиці – пильні спортзали.

Бачте, агресії згустки.

Померти – це-е-е…взяти відпустку.

Носик кирпатий, веснянки.

Бозєнько!  Аж мурашки.

Ніколи не буде панянка.

І гуркіт. І слізно. І тяжко.

Ззаду? О ні! Поруч!

Руч-

ки дрижать.

В останню хвильку зрадіти.

Ненавиджу!

Як же ненавиджу,

коли помирають

діти.

GD Star Rating
loading...
Запись прочитали: 1 248