заплітаєш мої нерви у літери

свого светру

заплітаєш

довгими тонкими бамбуковими пальцями

заплітаєш

довгими тонкими бамбуковими спицями

ааа

спиця вколола пальчик

ааа

кров

заплітаєш мої нерви у літери свого светру

а потім їх читаєш муркотливим голосом

під бринькання крові

що натягнута у повітрі

басовими струнами



тобі б у клубки бавитись

а не светери плести

бо від такого одягу –

одягу з моїх бавовняних нервів –

холодно

такий светер як ополонка взимку

одягнута на шию

мені

 

на шиї ополонка –

не намисто в три ряди –

ополонка-светру

у дев’ять рядів

а тепер прочитай

цю красу

і отримаєш літературу

ополонку светру на моїй шиї

творець

ти

без творіння

 

21 грудня 2012

Перейти к записи