Я геть іду, а ти
Постережи мій дім,
Бо ночувати ночей
Я вже не буду в нім.
Не ночувати ночей,
Не цілувать очей,
І вже не обіймать
Зсутулених плечей.
Хай буде не чужим
І непорожнім дім,
Вогонь – не золотим
І несолодким дим.
Хай ллється в небеса
Цей дим із димаря,
Як річка, як коса,
Як світло ліхтаря.

Я тобі призначаю побачення, брате,
Біля нашої хати.
Біля хати порожньої будем стояти,
Будем мовчки мовчати,
Лише двері дощаті
Вітер буде хитати…
Тільки кращої рими, ніж «хата» і «мати»
Все одно нам не вигадати і не згадати.

Справка: Біливода (Шевченко) Петро Миколайович народився 2 серпня 1954 року.
У 1971 році закінчив Біловодську середню школу, один рік був літературним працівником Біловодської районної газети.
У 1976 році закінчив Луганський

Перейти к записи