Записи с меткой Петро Біловода


Петро Біливода в наших серцях

Пройшов День вшанування пам’яті Петра Біловоди

0

«Не мовчи»

Під таким гаслом 13 березня на «Гострій могилі» пройшов День пам’яті Петра Біливоди. Справжнє ім’я — Петро Миколайович Шевченко. Цю велику людину знають далеко за межами Луганська, але  тих хто ще не знає, хочу познайомити з ним. Шевченко (Біливода) Петро Миколайович народився 1954 р. в селищі Біловодськ Луганської області. Закінчив філологічний факультет Луганського педінституту. Працював учителем, а потім журналістом в обласних та республіканських газетах. Трагічно загинув 13 березня 1997р  Автор збірки поезій «Ось така мені випала доля» (1998);один з авторів поетичних книжок Открыть полную запись >

GD Star Rating
loading...

4274452_YEtot_strah_podvoroten_gde_tuy_idyosh_proch

Петро Шевченко-Біливода – Я геть іду, а ти

1

Я геть іду, а ти Постережи мій дім, Бо ночувати ночей Я вже не буду в нім. Не ночувати ночей, Не цілувать очей, І вже не обіймать Зсутулених плечей. Хай буде не чужим І непорожнім дім, Вогонь – не золотим І несолодким дим. Хай ллється в небеса Цей дим із димаря, Як річка, як коса, Як світло ліхтаря.

Я тобі призначаю побачення, брате, Біля нашої хати. Біля хати порожньої будем стояти, Будем мовчки мовчати, Лише двері дощаті Вітер буде хитати… Тільки кращої рими, ніж «хата» і «мати» Все одно нам не вигадати і не згадати.

Справка: Біливода (Шевченко) Петро Миколайович народився 2 серпня 1954 Открыть полную запись >

GD Star Rating
loading...

photo_1247037570_cbc1e

Петро Шевченко-Біливода — Мені дарує спокій самота

1

Мені дарує спокій самота, Коли останнє слово відліта І птахом чорним на плече сідає. Тоді від мене таємниць немає. Я знаю свою долю наперед, Ось ти, наприклад, друже, завтра зрадиш, І тут уже словами не зарадиш – Такий вже нещасливий збіг прикмет. І ти тепер, кохана, не така – Тепер ти, наче ластівка, легка, Хоч я тебе в долонях відігрів, Та й ти від мене відлетиш невдовзі, Коли втомлюся я на півдорозі І стану помирати між вітрів. І навіть мати, навіть рідна мати Мене не вийде більше виглядати, І рук не покладу я їй на плечі. Куриться за спиною порожнеча, Не озираюсь – бо закам’янію. На Открыть полную запись >

GD Star Rating
loading...

0a2af9a271017b6268dd0c70a0c291d5

Петро Шевченко-Біливода — Я вмер учора, та моя душа

0

Я вмер учора, та моя душа Мені лишитись серед вас звеліла, І я лишився – що я мав робити? І разом з вами їсти й пити Я посадив своє порожнє тіло. Ми поминали разом день вчорашній, Ламали хліб за світлий день прийдешній, Але душа пригубила вже чашу І хліб зламала інший, нетутешній.

А я сидів і плакав разом з вами, А я сидів і плакав разом з вами, А я сидів і плакав разом з вами, Від вас узятий чорними вітрами.

Справка: Біливода (Шевченко) Петро Миколайович народився 2 серпня 1954 року. (more…)

GD Star Ratingloading...
GD Star Rating
loading...

Вверх
  • RSS
  • Newsletter
  • Twitter
  • Google+
  • Facebook
  • Picasa
  • YouTube